Те, що газ, як електрику, воду або тепло, що подаються в наші будинки та квартири, треба ретельно враховувати, багато хто вже зрозуміли й відчули. Адже тарифи за користування газом найближчим часом навряд чи зменшаться — освоєння нових власних газових запасів у будь-якій країні, навіть за великого бажання, швидко не відбувається. Ті, хто ще це не усвідомив, або достатньо багаті, і читати їм нашу статтю буде не дуже цікаво, або безтурботні простаки, які досі готові віддавати важко зароблені гроші ЖЕКам, за так званими загальними тарифами, тобто «за себе та за того хлопця». Встановлення індивідуального лічильника газу в кожній українській квартирі — це реальний крок у бік скорочення витрат та економії особистих коштів.
Це треба знати. Сподіватись на себе, а не на державу — це правильно! Але якщо держава пропонує (вряди-годи!) якісь програми для населення щодо впровадження економії, то це пропускати теж не можна! Увага: рішенням кабінету міністрів від 30.01.19 року «Нафтогаз України» зобов’язали забезпечити населення країни лічильниками газу БЕЗПЛАТНО. І зробити такий крок рекомендовано у найкоротші терміни та коштом компанії. Рекомендуємо прочитати умови та вимагати законного виконання ухвали.
А чи знаєте ви, що домашні прилади обліку газу — газові лічильники, у широкому застосуванні з’явилися у нас відносно недавно — років 20-25 тому. А раніше всі жили в одній великій країні під назвою СРСР, де газу, як і нафти, було багато, коштував він недорого, і рахувати кожен його кубометр ніхто не збирався. Швидше тоді всіх більше турбували правила безпеки від можливих газових отруєнь та випадкових вибухів, аніж точний облік витраченого «блакитного палива» у кожній родині. Цей і досі актуальний аспект «газової безпеки» ми вже висвітлювали у своїй статті «Сектор газу», яку, зважаючи на важливість теми, радимо вам прочитати ще раз. А ми продовжимо говорити про лічильники.
З чого все починалося
Масова газифікація будинків розпочалася у Радянському Союзі із середини 50-х років минулого століття. На зміну грубкам на вугіллі та дровах, що розташовувалися навіть у багатоповерхових будинках, спочатку прийшли газові плити та балонний газ, який на подвір’я завозили приблизно раз на місяць спеціальними вантажними автомобілями. І кожна сім’я обмінювала вже порожній, використаний балон на повний, а потім самостійно, за допомогою шланга, під’єднувала його до своєї газової плити.
Але вже, приблизно, років через десять жовті газові труби, як довгі змії, почали оперізувати стіни висотних (3-9 поверхових) міських будинків і газ почав поставлятися у квартири централізовано, як раніше вода. Але, як у випадку з водою, тарифи на газ були загальними, усередненими із розрахунку на кількість мешканців у квартирі. І недорогий газ без поквартирного обліку справно йшов до газових плит для приготування їжі, і до газових колонок для підігріву води (у тих будинках, де гаряча вода не постачалася централізовано). А про індивідуальні лічильники газу ніхто тоді й не думав.
Така ситуація ще існувала в перші роки незалежності України, доки не почали виникати розбіжності з Росією щодо газових питань. Оскільки своїх газових родовищ у нашій країні мало і розвитком їх ніхто серйозно не займався, то газ, який надходить не тільки в будинки, але й потрібен промисловим підприємствам, опалювальним станціям та іншим державним і приватним компаніям, став дієвим важелем зовнішньої політики. А значить дуже серйозним та ефективним елементом шантажу. І одразу зріс у ціні для населення, втім, цей процес триває й досі. І тут уже громадяни самі почали прикидати — а за що і скільки вони платять державі або під державним компаніям. Питання встановлення індивідуальних квартирних лічильників газу перетворилося з віртуального на цілком реальний спосіб скорочення витрат на ЖКГ. Нові будинки почали вводити в дію з уже встановленими лічильниками, а мешканці старих квартир почали думати про їхнє придбання та встановлення.
Лічильників сьогодні багато — вибирай собі будь-який
Лічильник газу — це пристрій для обліку газу, який пройшов вашою газовою трубою, у вашу квартиру. Зазвичай одиницею виміру газу є кубічний метр (м³). І чим більше ви використовуєте ці метри, тим більшою буде сума в платіжках. Тому цілком природно, що ми повинні знати кількість спаленого газу та прагнути до її зменшення. А без лічильника таке неможливе.
А чи можливо зупинити лічильник не економією газу, а за допомогою «вмілих ручок»? Фахівці типу Остапа Бендера, на свій лад зрозумівши відоме гасло клубу «шахового» міста Васюки, що допомога потопаючим — це справа рук самих потопаючих, іноді вигадували свої способи «економії».
Не варто таке повторювати! Раніше роторні (ротаційні) лічильники робилися з металевою крильчаткою і знаючі люди виявили, що якщо у певному місці прикласти до лічильника потужний магніт, то він притягував вал крильчатки та гальмував її. І досить потужний магніт міг повністю зупинити такий побутовий лічильник.
Чи треба говорити, що за такі пристосування умільцям загрожують чималі штрафні санкції. А для особливо ризикових повідомляємо, що зараз роторні лічильники роблять із пластиковими шестернями та крильчаткою, і ніякий зовнішній магніт на них не діє. Як і не знайшла свого підтвердження версія про те, що у сильні морози лічильники починають гальмувати, а то й зовсім зупиняються. Кожен лічильник розрахований на певні умови роботи, про що написано в ТУ. І кожен має власну особливу конструкцію. Розглянемо їх ближче.
Пройдемо до лічильника!
Хто є винахідником першого газового лічильника сказати важко, оскільки цих людей було чимало, як і видів газових лічильників теж існує достатньо. Тому кожен тип приладу має свого автора-конструктора.
В основному, лічильники розрізняються за принципом дії та, відповідно, конструкцією. Одним із найпопулярніших і поширених для побутових потреб газових лічильників є мембранний або діафрагмовий тип лічильника. Це механічний лічильник, що працює за принципом зсувів мембран у камерах, у моменти проходження газу крізь нього. Мембрани під час руху газу через системи шестерень і важелів призводять в дію лічильний механізм, що показує нам поточні результати. Такі лічильники застосовуються при витратах до 100 м³г, що цілком годиться для внутрішньо квартирного обліку (зазвичай середня витрата у квартирі трохи більша ніж 10 м³г), і навіть промислового використання. Крім того, вони надійні та мають досить великий інтервал між перевіркою, що зручно в експлуатації. Правда, вони мають завеликі габарити, зате доступні за ціною і надійні. Лічильники такого типу випускаються понад 150 років, і батьківщиною їх винаходу вважається Англія, і далекий 1844 рік, коли й був зареєстрований патент на такий прилад.
Також для встановлення у квартири використовуються і більш сучасні ультразвукові лічильники. Вони не такі громіздкі, ніж мембранні, з кращою точністю вимірювання, але тому й дорожчі. Їх принцип дії заснований на аналізі різниці швидкості руху ультразвуку по ходу газового потоку та назустріч йому. Обробляючи ці величини, й отримують миттєвий обсяг витрати газу, що проходить через нього. У деякі такі прилади для стандартизації показань середовища вбудовують датчики температури, а в деякі внутрішню пам’ять, для збереження показань за кілька місяців, що є зручним для обліку.
Ще для побутових умов пропонуються лічильники струминного типу, де газ проходить через струменевий генератор, та його кількість уже підраховується спеціальним електронним перетворювачем.
Високу точність та невеликі габарити мають ротаційні лічильники механічного типу. В них обсяг газу, який пройшов, пропорційний кількості оборотів двох восьмиподібних роторів. Як і в усіх механічних лічильниках, у них існує редуктор, шестерні та лічильний механізм. Правда, вони трохи гучні при роботі, і більш чутливі до пневмоударів.
Для того, щоб остаточно визначитися з вибором того чи іншого типу лічильника, ми закликаємо вас порадитись з нашими спеціалістами, які допоможуть вам розібратися з технічними характеристиками та підібрати лічильник, що ідеально підходить під ваші потреби.
Як ми зрозуміли, лічильник показує нам витрати газу на наші внутрішньоквартирні потреби. І ці «холодні» цифри — предмет для роздумів внутрішньосімейних аналітиків, які на їх підставі можуть сказати, чи потрібно скорочувати споживання, на які потреби в першу чергу зменшувати, і коли та як це робити краще. Особливо такий аналіз буде ефективним і результативним, коли газ у вашому будинку або квартирі використовується і для автономного підігріву води, і для опалення квартири (двоконтурний котел, наприклад), і для приготування їжі на газовій плиті.
Як ви розумієте, у заголовку ми пожартували та перебільшили — повністю зупинити газовий лічильник неможливо, хіба що перестати споживати газ, а значить перестати їсти, митися і замерзнути)). Але вжити заходів до того, щоб пристрій крутився повільніше, щоб підсумкові цифри на його табло не шокували всю родину, це у ваших силах. Навчайтесь економії, а як показує наш багаторічний досвід — внутрішні резерви завжди є. У своїх попередніх статтях ми практично завжди торкалися тем економії тепла та води, ефективного утеплення житла та труб, показували вам прилади, матеріали та технології, за допомогою яких це цілком можливо. До того ж наші фахівці тисячі разів встановлювали такі пристрої та системи для економії у будинках та квартирах. І будьте впевнені, після таких операцій газові лічильники сприйматимуться в сім’ї не як ненависний ворог, а як добрий і надійний помічник.